<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Каталог статей</title>
		<link>https://armorwar.at.ua/publ/</link>
		<description>Каталог статей</description>
		<lastBuildDate>Sun, 15 Nov 2015 12:21:50 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://armorwar.at.ua/publ/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Гелікоптер Мі-24В</title>
			<description>&lt;p&gt;У 1972 р комплекс 9К113 &quot;Штурм-В&quot; надійшов на випробування, що дозволило нарешті створити варіант Мі-24В, який пішов у серійне виробництво. Саме такий вигляд гелікоптера і передбачався замовником на самому початку робіт з Мі-24. До відпрацювання комплексу &quot;Штурм-В&quot; приступили влітку 1973 на полігоні в Ларцевих Полянах на доопрацьованому під новий комплекс Мі-24А. Восени до цих випробувань підключився дослідний Мі-24В. У цій роботі взяв участь льотчик-випробувач ОКБ ім. М.Л. Міля Ю.Ф. Чапаєв, за рік до цього закінчив ШЛІ МАП. Спільні державні випробування гелікоптера завершилися приблизно роком пізніше, ніж Мі-24Д. Постановою уряду від 29 березня 1976 Мі-24В і Мі-24Д були прийняті на озброєння. До того часу в строю знаходилося близько 400 Мі-24А і Мі-24Д. Таким чином, на доведення &quot;двадцатьчетвірки&quot; пішло майже 8 років, причому більша частина цього часу була витрачена на створення та відпрацювання комплексу озброєння. Імовірність поразки цілі вертольотом Мі-24В з ПТРК 9К113 &quot;Штурм-В&quot; з системою наведення &quot;Радуга-Ш&quot; вірогідність попадання в ціль перевищила 92%.&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/gelikopter_mi_24v/4-1-0-69</link>
			<category>Авіація</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/gelikopter_mi_24v/4-1-0-69</guid>
			<pubDate>Sun, 15 Nov 2015 12:21:50 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Бомбардувальник B-52</title>
			<description>&lt;p style=&quot;line-height: 20.7999992370605px;&quot;&gt;Завдання на проектування нового бомбардувальника було випереджаючим: його склали в січні 1946, за кілька місяців до початку льотних випробувань літака В-36 в серпні 1946 і за два роки до початку його серійного виробництва.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;line-height: 20.7999992370605px;&quot;&gt;Був потрібен літак, що має радіус дії 8000 км з бомбовим навантаженням 4,5 т при середній швидкості польоту 480 км / год і здатний розвивати швидкість до 724 км / год на робочій висоті 10,7 км. Фірма Боїнг, відразу ж приступила до проектування літака, перемогла у конкурсі проектів і в червні 1946 отримала контракт на подальші роботи.&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/bombarduvalnik_b_52/4-1-0-68</link>
			<category>Авіація</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/bombarduvalnik_b_52/4-1-0-68</guid>
			<pubDate>Sun, 29 Mar 2015 11:54:31 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Бронетранспортер БТР-3Е1</title>
			<description>&lt;p&gt;БТР-3Е1 був розроблений Харківським конструкторським бюро з машинобудування ім. А.А. Морозова. Корпусне виробництво БТР-3Е1, із застосуванням сучасних технологій, розташоване на маріупольському заводі Азовмаш, складальне - на київському РМЗ. У жовтні 2009 року Україна уклала контракт з Військово-промисловою корпорацією міністерства оборони Судану на поставку великої партії озброєння, що включала 120 БТР-3Е1. У 2010 році було поставлено 2 одиниці і ще 8 в 2011 році. Однак в 2012 році контракт був розірваний через зрив термінів постачання. Також з вересня 2010 року Україна забезпечує поставку бронетранспортерів до Таїланду.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://armorwar.at.ua/publ/bronetekhnika/bronetransporter_btr_3e1/3-1-0-67</link>
			<category>Бронетехніка</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://armorwar.at.ua/publ/bronetekhnika/bronetransporter_btr_3e1/3-1-0-67</guid>
			<pubDate>Sat, 30 Aug 2014 11:15:38 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Винищувач Nesher</title>
			<description>&lt;p&gt;До Шестиденної війни 1967 року Ізраїль залежав від поставок авіаційної техніки із США і Франції, проте після закінчення війни поставки літаків Mirage 5J припинилися через ембарго. Загроза нової війни з арабами змусила Ізраїль приступити до виробництва власного бойового літака.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;br /&gt;
&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/vinishhuvach_nesher/4-1-0-66</link>
			<category>Авіація</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/vinishhuvach_nesher/4-1-0-66</guid>
			<pubDate>Fri, 06 Jun 2014 20:30:50 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>САУ FH77 BW L52 Archer</title>
			<description>&lt;p&gt;Самохідна артилерійська установка FH77 BW L52 Archer - це шведська розробка, багатоцільової 155 мм самохідної артилерійської установки. Ідея створення даної системи лягає на план реформування збройних сил НАТО, і являє собою створення авіатранспортабельної, броньованої самохідної системи ведення артилерійського вогню. Компанія Bofors Defence (входить до групи компаній SAAB) запропонували модель FH77 для озброєння шведської армії і можливих поставок системи в інші країни. Самохідна артилерійська установка FH77 BW L52 розроблена на основі добре зарекомендованого знаряддя FH77 (тому FH77 знаходиться у назві установки).&lt;br /&gt;
&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://armorwar.at.ua/publ/artilerija/sau_fh77_bw_l52_archer/2-1-0-65</link>
			<category>Артилерія</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://armorwar.at.ua/publ/artilerija/sau_fh77_bw_l52_archer/2-1-0-65</guid>
			<pubDate>Fri, 06 Jun 2014 18:21:34 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Винищувач Jaguar GR.3</title>
			<description>Програма передбачала двоетапну модернізацію - Jaguar 96 і Jaguar 97 . Доопрацьовані літаки позначалися GR.Mk 3 (одномісні ) і T.Mk 4 ( двомісні) . На проміжному етапі програми ( Jaguar 96 ) літаки отримували нові індикатори на тлі лобового скла , цифрові карти місцевості , приймачі супутникової навігації і систему попередження про близькість землі BASE Terprom . Чотири літаки Jaguar 96 додатково отримали можливість використання контейнерів TIALD і розвідувальних контейнерів Vinten Series 603 GP ( 1 ) .</description>
			
			<link>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/vinishhuvach_jaguar_gr_3/4-1-0-64</link>
			<category>Авіація</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/vinishhuvach_jaguar_gr_3/4-1-0-64</guid>
			<pubDate>Wed, 04 Jun 2014 20:08:32 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Фрегат типу &quot; Осло &quot;</title>
			<description>Фрегати типу &quot; Осло &quot; побудовані на верфі фірми Marines Hoverdverft у м. Хортен відповідно до кораблебудівної програми , прийнятої в 1960 р. При проектуванні фрегатів типу &quot; Осло &quot; за основу був прийнятий американський ескортний міноносець Ділі .</description>
			
			<link>https://armorwar.at.ua/publ/flot/fregat_tipu_oslo/5-1-0-63</link>
			<category>Флот</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://armorwar.at.ua/publ/flot/fregat_tipu_oslo/5-1-0-63</guid>
			<pubDate>Wed, 04 Jun 2014 18:42:58 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Гелікоптер PAH-2 Tiger</title>
			<description>1973 рік. Італійська компанія &quot; Аугуста &quot; і німецький концерн &quot; Мессершміт - Бельков - Блом &quot; ( МББ ) почали спільне проектування гелікоптера , здатного вражати наземні цілі, зокрема танки. Одночасно з ними , французька фірма &quot; Аероспасьяль &quot; проводила розробку нової багатоцільовий машини для армії. У 1975 році італо- німецький проект зазнав першу невдачу.</description>
			
			<link>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/gelikopter_pah_2_tiger/4-1-0-62</link>
			<category>Авіація</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/gelikopter_pah_2_tiger/4-1-0-62</guid>
			<pubDate>Mon, 02 Jun 2014 18:48:25 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Гелікоптер NH- 90</title>
			<description>&lt;p&gt;Повномаштабна розробка морського і тактичного транспортного гелікоптера NH- 90 ( NATO Helicopter - 90 - гелікоптер НАТО 90 -х років ) фірмами Великобританії , Франції , Італії , Німеччини та Нідерландів почалася в грудні 1986 р. У квітні 1987 р. Великобританія відмовилася від участі в програмі , віддавши перевагу британо -італійському проекту ЕН- 101 . Для координації розробки гелікоптера і підготовки його серійного виробництва в 1992 р. створили консорціум &quot; NH Індастріз&quot; , до якого увійшли фірми &quot; Агуста &quot; ( 26,9 %) , &quot; Єврокоптер Дойчланд &quot; ( 24,0 %) , &quot; Єврокоптер Франс &quot; ( 42,4 %) і &quot; Фоккер &quot; ( 6,7 %).&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/gelikopter_nh_90/4-1-0-61</link>
			<category>Авіація</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/gelikopter_nh_90/4-1-0-61</guid>
			<pubDate>Sat, 31 May 2014 13:00:10 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Винищувач МиГ -21 бис</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;/p&gt;З метою подальшого поліпшення характеристик винищувачів МіГ -21 і Су- 15 взимку 1971 вийшла постанова уряду , яка зобов&apos;язувала Уфимске МКБ &quot; Союз &quot; створити двигун Р25 - 300 злітною тягою 7100 кгс , а при польоті на малій висоті зі швидкістю звуку - 9900 кгс . Так почалася робота над МіГ- 21біс - останньої серійною модифікацією , виробництво якої розгорнулося на заводі в Горькому в цьому ж році.</description>
			
			<link>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/vinishhuvach_mig_21_bis/4-1-0-60</link>
			<category>Авіація</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://armorwar.at.ua/publ/aviacija/vinishhuvach_mig_21_bis/4-1-0-60</guid>
			<pubDate>Sat, 31 May 2014 09:30:02 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>