1973 рік. Італійська компанія " Аугуста " і німецький концерн " Мессершміт - Бельков - Блом " ( МББ ) почали спільне проектування гелікоптера , здатного вражати наземні цілі, зокрема танки. Одночасно з ними , французька фірма " Аероспасьяль " проводила розробку нової багатоцільовий машини для армії. У 1975 році італо- німецький проект зазнав першу невдачу. Італійська фірма розірвала контракт , приступивши до самостійної розробки гелікоптера А - 129 " Мангуста " . В результаті , німецька фірма вирішила закликати до співпраці французів для спільної розробки протитанкового гелікоптера. У 1977 році французи дали добро і " Аероспасьяль " і " МББ " почали спільну роботу. Незабаром виникли перші труднощі. Французи наполягали на створенні машини , для подальшого експорту до країн третього світу , тобто легку і просту у використанні модель. Німці ж хотіли зробити всепогодний багатоцільовий гелікоптер для знищення танкових військ. Вони пояснювали це наявністю величезної кількості танків у своїх радянських сусідів. Для того , щоб вирішити всі розбіжності і зменшити витрати , в 1984 році приймається рішення про створення 3 різних гелікоптерів. Багатоцільова модель HAP і протитанковий HAC - 3G призначався для задоволення потреб французів , а всепогодний протитанковий гелікоптер - штурмовик PAH - 2 для потреб німців. Вартість цього проекту склала 2,36 млрд. доларів . Витрати фірм оцінювалися в різних частках. В результаті цієї програми французи хотіли отримати 75 гелікоптерів HAP і 140 HAC - 3G. Німці ж сподівалися на створення 212 протитанкових гелікоптерів PAH - 2 . Французькі моделі несли на собі УР "повітря- повітря" з ІК ДБН " Містраль " і 30 -мм GIAT FV - 30781 . Німецький гелікоптер мав таке ж основне озброєння , але для самооборони " МББ " вирішили додати американські EH з ІЧ ДБН " Стінгер " . В якості бортового РЕО у всіх варіантах планувалося використовувати оглядову систему " Флір " і лазерний далекомір - цілеуказатель , що працює з прицільною системою і камерою. Французи планували почати поставку своїх HAP гелікоптерів в 1997 році , а протитанкові моделі з ПТУР " Тоу " - у 1998 . Однак , позамежна вартість спільної програми змусила переглянути вимоги до озброєння машин та їх характеристикам. Перспектива створення " Єврокоптер " була під загрозою до 1987 року , коли було прийнято рішення про розробку гелікоптера , з кодовим ім'ям "Тигр" . Обидві сторони об'єднали свої розробки в один проект CATH . Ця програма була оцінена в 1,1 млд.долларів . При цьому планер і силова установка відповідали раніше планованому варіанту PAH - 2 . Замість американського озброєння та систем контролю , на гелікоптері вирішили встановити європейський комплект обладнання MEP , в який входили підвтулочний приціл , система управління вогнем і оглядова система . Французька армія проявила жвавий інтерес до проекту і вже 27 квітня 1991 були проведені перші випробування гелікоптера , в ході яких оцінювалися характеристики гелікоптера. Гелікоптер виявився дуже стійким , тому розробники вирішили відмовитися від використання системи стабілізації , вважаючи це зайвим. Незабаром відбувся розвал Радянського Союзу і виведення радянських військ з Німеччини . Природно , це вплинуло на кількість машин , яке мало бути зроблене до кінця програми . Тепер , метою проекту було створення 138 машин , замість 212 PAH - 2 Тигр . Тим часом в 1992 році завершилася збірка нового дослідного зразка гелікоптера PT- 2 для випробувань бортового РЕО , а також PT- 3 , що отримав найменування " Жерфо " . Успішні випробування " Жерфо " виробили певне враження на німецьких фахівців і 17 листопада 1992 було вирішено , що можливо замість закупівлі PAH - 2 Tiger замовлення буде змінено на " Жерфо " . У 1993 році німецьке командування звузило кількість закуповуваних PAH - 2 до 78 машин. На цьому тлі , навіть замовлення на виготовлення ПТУР нового покоління " Трігат " не здавався таким успішним , адже компанія прогнозувала величезні збитки. Програма знову опинилася на межі зриву. Поставили нове завдання модернізації Тигра , який під позначенням UHV - 2 повинен був використовуватися як повноцінний гелікоптер вогневої підтримки. У 1994 році пройшли випробування машини PT- 3 . Після деякої кількості доопрацювань , машину затвердили в якості остаточного зразка. У середині 1990 -х років потенційні покупці не втратили інтересу до " PAH - 2 Єврокоптер " . Німецький уряд підтвердив своє бажання придбати 212 гелікоптерів. Ними планувалося озброїти 4 батальйони військ. Роботи з проектування проектів PT- 4 , PT- 5 в майбутньому не увінчалися успіхом. Проект з виробництва " Тигрів " повільно закривався.

 13.00 м; 

 2.70 м; 

 14.00 м; 

 3.81 м; 

 1.00 м; 

 3300 кг; 

 6000 кг; 

 2 ГТД MTU/Turbomeca/Rolls-Royce MTR 390 ; 

 2 х 958 кВт; 

 280 км/год км; 

 800 км; 

 3500 м; 

 2 чол; 

30-мм гармата GIAT M871 або AM-30781 з 750 патронами
   Бойове навантаження на 4 вузлах підвіски:
   Протитанкова конфігурація:   8 ПТУР HOT2 та / або
 TRIGAT LR і   4 УР повітря-повітря Mistral і / або 
 FIM-92 Stinger   
 Ударна конфігурація:   4 УР повітря-повітря Mistral 
 спільно з гарматою   68х68-мм НУР SNEB або 
 44х68-мм НУР і 4 УР Mistral